Рукотворний памятник або декілька слів про діло

30.11.2011 14:36 ІПСТ | Новини

Українська стоматологія дотепер розвивається в руслі, наміченому Юрієм Опанасюком

Пам'яті людей присвячують вулиці, музеї та пісні. Іменами людей називають великі або малі міста. Пісні забуваються, музеї перебудовують в «рентабельні» готелі, міста отримують нові назви через «невідповідність історичної дійсності».

Виходить, що для пам'яті потрібно щось більше, ніж просто слово чи навіть діло. Потрібна енергія, яку людина протягом життя влила в навколишній світ.

Днями виповнюється 50 років фахівцеві, широко відомому не тільки в стоматологічних колах.

Юрій Опанасюк – персона не дуже публічна, проте значима для української медицини.

На жаль, сьогодні ми змушені говорити про нього в минулому часі. Однак ювілей цієї людини так і проситься на папір у сьогоденні. Опанасюку виповниться і 50, і 55, і 100 років. Надто багато слідів невтомної й кропіткої роботи Юрій Володимирович залишив по собі для людей, для колег і для професії.

Якщо зірки запалюють…

Кожна людина – видатна або не дуже – з чогось починає свій шлях. Чим раніше цей шлях почнеться, тим більше людина встигне зробити в житті. Для Юрія Опанасюка прямування по професійній дорозі почалося в Житомирському медучилищі, продовжилося в Івано-Франківському медінституті й перервалося в столиці. Саме в Києві лікар досяг найвищих щаблів кар'єрних сходів – став Головним стоматологом Міністерства охорони здоров'я та президентом Асоціації стоматологів України (АСУ). Часу це зайняло порівняно небагато: за чверть відпущеного людині строку Юрій Володимирович досяг того, до чого інші йдуть все життя. Однак у його випадку час вимірюється зовсім не роками. Життєвий шлях Юрія щільно, наче бруківкою, викладений вчинками й справами.

Батьки неодноразово згадували про те, що першим Юрій був з дитинства: перший син, кращий зубний технік, студент-відмінник. Мабуть, саме тому першою він прагнув зробити й свою професію – стоматологію. Головна мета цього ідеаліста здавалася багатьом утопічною. Юрій мріяв вивести українську стоматологію на той рівень, коли про неї заговорить світ. Навіть соратники тримали сумніви: який світ, якщо в цій сфері в Україні навіть немає чіткої державної політики фінансування?

Відсутність стандартів надання стоматпослуг або хоча б протоколів задля кваліфікованого надання допомоги – навряд чи з таким підходом ми могли розраховувати на увагу навіть ближнього зарубіжжя. До того ж, нестача коштів призвела до ситуації, коли українські стоматологи «зграями» вилітали в інші країни, де працювали асистентами західних колег, або просто обслуговуючим медперсоналом.

Про все це Юрій Володимирович не боявся говорити відкрито. Як медик, він розумів, що такий абсцес краще спочатку розрізати, а вже потім починати дезінфекцію галузі. Гострі виступи молодого стоматолога у Мінздраві, на сесіях АСУ та різних конференціях нерідко викликали критику і спротиви ретроградів, яким не хотілося каламутити застояле болото. Але частіше справедливі зауваження ставали імпульсом.

Принцип збереження енергії

Урядовці МОЗ відзначають: саме Юрій Опанасюк був ініціатором розробки декількох законодавчих актів, які перевели стоматологію на якісно новий рівень у Державній політиці охорони здоров'я. В нашій країні, де стоматологічна захворюваність населення досягає 98%, давним-давно було потрібно перерахувати рівень бюджетного фінансування стоматологічної допомоги, визначити якісні стандарти роботи дентальних клінік, обновити відповідно до світових прикладів перелік стоматологічних спеціалізацій. А вже на перспективу Юрій Володимирович мріяв про розвиток в Україні виробництва нових стоматпрепаратів.

Енергійний керівник щодня виправдував своє кредо: із прогресом потрібно йти в ногу, інакше ризикуєш опинитися на узбіччі. На початку 2005-го року в АСУ були практично підготовлені пакети документів по всьому комплексу організаційних проблем у стоматології. Аналітичні записки до цих документів Опанасюк мав представити на колегії Міністерства охорони здоров'я, що була запланована на III квартал.

Зробити це Юрій Володимирович не встиг через трагічну загибель. Він проживав кожен день як останній, намагаючись умістити в нього безліч різних справ. Останній день наступив для нього зненацька, і шокував усіх навколо.

Питання, скільки ще зробив би Юрій Опанасюк за роки, що минули відтоді, мучить багатьох його колег дотепер. Цей, без зайвого пафосу, видатний вчений та керівник у свої 43 роки випромінював силу, прагнення, ідеї та плани. Деякі з них вже ніколи не одержать розвитку. Однак енергія не виникає з нічого й не може зникнути в нікуди. Юрій Володимирович підтвердив закон фізики власним життям: його досягнення «працюють» і сьогодні, наукові праці використовуються в стоматологічній практиці, лікарі застосовують запатентовані ним відкриття, а стоматологія розвивається в наміченому цією людиною руслі.

Ви письменник? Я майстер!

Заслужений лікар України і кандидат медичних наук, президент Асоціації стоматологів і Головний стоматолог МОЗ України, засновник і науковий керівник Інституту прогресивних стоматологічних технологій (ІПСТ), власник ордену «За розбудову України»... Він написав 25 наукових праць і одержав 6 державних патентів на власні винаходи. Його ІПСТ став не тільки столичним лікувальним центром, але й сучасною комплексною установою, відомою за межами України.

Перерахування всіх регалій і досягнень Юрія Опанасюка може стомити навіть найтерплячішого читача. Але є одне звання, яким медик пишався більше за все, – «майстер, що повертає людям посмішки». Цей народний титул було привласнено не просто так.

Практикуючим стоматологом лікар залишався протягом всього свого життя, не відмовляючи звичайними пацієнтам навіть на державній посаді або як президент АСУ. Люди несли до нього свої проблеми й хвороби, зверталися зі складними й запущеними випадками й завжди отримували допомогу. Він дарував пацієнтам посмішки, повертаючи втрачені або малюючи їх наново – так, як це може робити тільки майстер. Майстер з великої літери.

За булгаківським принципом – бути не представником професії, а майстром – дотепер працюють співробітники Юрія Опанасюка.

Стоматологія в Україні має за приклад людину, що змогла сполучити в своєму житті служіння кожному пацієнту й всій професії. Це вдається далеко не всім, однак зараз можна побачити деякі результати: все більше українських пацієнтів задоволені рівнем наданих стоматологічних послуг.

Наші громадяни вже не їдуть в сусідні країни за сучасними імплантатами і якісними пломбами. Навпаки, «заробітчани» з Росії та Польщі повертаються на батьківщину до «своїх» лікарів та зубних техніків. А стоматологи залишаються на рідній землі, де в них нарешті з'явилися перспективи розвитку й можливості зростання.

...Пам'яті людей присвячують вулиці, музеї й пісні. Іменами людей називають великі або малі міста. Однак по-справжньому увічнити людину може тільки одне – щира любов до людей, професії й до життя. Любов, яка хоча б на дещицю змінила навколишній світ.

З вдячністю пам’ятаємо…

Рукотворний памятник або декілька слів про діло

Медичний центр

Зуботехнічна лабораторія

Комерційний відділ ІПСТ

Навчальний центр